Спочатку складіть карту сторінок
Для кожної сторінки зафіксуйте призначення й URL кожною мовою, яка справді існує. Цей опис має бути спільним джерелом для меню та метаданих. Якщо перекладу немає, не вигадуйте його адресу в hreflang. Перемикач має відкривати відповідну сторінку; перехід лише до індексу повинен бути зрозумілою альтернативою.
Розділяйте шлях і код мови
У Nataliyahutsul.es іспанські сторінки використовують /es/, українські — /ua/, а HTML і hreflang позначають українську кодом uk. В Aksiandr публічний український простір — /uk/. Це різні усталені правила адрес. Копіювання назв папок одного проєкту в метадані іншого створює помилки. Реєстр маршрутів має зберігати канонічні адреси конкретного сайту.
Canonical і мовні альтернативи мають різне призначення
Canonical визначає основну адресу сторінки, а alternates пов’язують рівнозначні мовні версії. Переклад потребує власного canonical, а не посилання всіх мов на англійську. Додавайте взаємні альтернативи лише для доступних версій. x-default має вести до свідомо обраного типового варіанта, а не до старого псевдоніма.
Мігруйте за один перехід
Стару адресу спрямовуйте відразу на доречну нову. Перевірте першу HTTP-відповідь без автоматичного переходу, потім — вміст цілі. Загальні правила можуть перекрити конкретну міграцію. В Aksiandr /en/portfolio-paginas-web мав вести прямо на /projects, а не спочатку втрачати /en/ і створювати ще один перехід.
Перевірте опублікований sitemap
Генеруйте його з публічних канонічних сторінок і після розгортання запитуйте кожну адресу. Правильний локальний файл може містити маршрути, заблоковані старими правилами сервера. Такі перевірки підтверджують технічну узгодженість, але не гарантують індексацію, позиції чи трафік. Корисність матеріалу й рішення Google — окремі питання. Після зміни перекладу повторно звірте меню, заголовок і пов’язані послуги саме цією мовою. Наявність чотирьох URL ще не означає, що всі чотири сторінки пояснюють однакову пропозицію й ведуть до доречного наступного кроку.